Церкви і Храми Києва

По припущеннях істориків, виникли вони ще в добатиєвськіє часи.
Image Image

Стародавній орден воїнів
Зверху на горі збереглися рівні майданчики-плато. На них, за свідченнями істориків, були поселення ще в II ст. н.е. Є гіпотеза, що саме через Китаєво проходив торговий шлях «з Варяг в Греки».

В V столітті на майданчиках розташувалося п’ять маленьких городків. Через пару століть вони об’єдналися в один великий - Пересичен.

За однією з версій, на території монастиря, що з’явився, виховувалися послушники-воїни. Вони захищали мирних городян від посягань кочівників. Так, за ніч, поки жителі спали, ченці, зловили лазутчиків.

Вранці ж люди споглядали страшну картину: навколо «китайської стіни» стояли хрести з розіпнутими вниз головою ворогами. Легенда свідчить, що воїни-ченці знали таємницю єдиноборства і володіли тактикою бою.
Image Image

Центр православ′я і тамплієри
Після ухвалення християнства Китаєвськая пустель …

Китаєва пустель - батьківщина словянських ніндзя →

Церкви і Храми Києва - 2008 Березень 05 →

Мирослав Баріляк.

Богослужіння.
Вечірнє: п’ятниця, субота - 16.00. Літургія: субота, неділя - 8.45.

Перші поселення в Корчеватом, Китаєво, Голосєєве з’явилися ще в епоху міді-бронзи і раннього залізного століття (III-ІI тис. до н. е.). До V-VI століттям історична наука відносить час виникнення союзів слов′янських племен, одним з яких був союз полян. Тоді виникло поселення, що поклало початок Києву.
Незабаром Київ став центром Полянського князівства, що об’єднало слов′янські племена в єдину державу Київська Русь.
Археологічна експедиція 1911 року, що дослідила антропологічний тип (анатомічні особливості), ритуальні обряди стародавніх жителів урочища, констатувала їх однорідний етнічний склад..
На високому горбі (40 метрів над рівнем Дніпра) поляни-язичники побудували городище загальною площею 2,22 га. Місце було настільки зручним, що городище це продовжило своє існування і в християнські (великокнязівські) часи.

Свято-троицкий монастир Китаєвськая пустель →

Церкви і Храми Києва - 2008 Березень 14 →

Набагато пізніше, звичайно, я дізналася подробиці історії, пов′язаної з «київським періодом» Врубеля.
Кирілловськая церква опинилася в центрі уваги громадськості в 60-і роки XIX століття: під штукатуркою XVIII в. на її стінах були виявлені староруські фрески. Міськими властями було ухвалено рішення про їх відновлення, а заразом і реставрації церкви в цілому.
Роботи почалися в 80-х роках, загальне керівництво було доручене професорові Адріану Вікторовичеві Прахову, який, не дивлячись на досить молодий вік (йому не виповнилося тоді і сорока), був визнаним експертом в області староруського мистецтва.
Із спогадів А.В. Прахова:
«Боячись, що в мою відсутність комітет, що відав грошовими коштами (по реставрації Кирілловськой церкви), доручить написати образу якому-небудь місцевому художникові-богомазові, я узяв на себе турботу знайти в Петербурзі талановитого учня Академії витівок, який міг би виконати в Києві це замовлення, не виходячи за межі скупих відпущених по кошторису грошових коштів.

Про любов Прекрасну Пані і Богородицю →

Церкви і Храми Києва - 2008 Квітень 04 →

Відомий переказ про великого київського князя Мстислава, сина Мономаху. У 1113 році, полюючи, він заблукав в лісі поблизу Берестова і знайшов потрібну дорогу, завдяки сяйву що виходив від ікони святителя Миколи, яка стояла на високому пні. На згадку про цю подію Мстислав Володимирович заснував тут Пустинно-никольській монастир.

А ось до злодіїв, брехунів і злочинців святий був нещадний. Узяти хоч би легенду про те, як чудотворець покарав кочівника, який, присягнувшись на іконі Миколи Доброго (у однойменній подільській церкві), не виконав своєї обіцянки. Або притчу про “притиснутого” грабіжника, що намагався винести з храму дорогоцінне начиння.

Київські чудеса святого Миколи →

Церкви і Храми Києва - 2008 Лютий 24 →

У залишеній Ілларіонової печерці і поселився незабаром Преп. Антоній. Поступово до нього приєдналися, викопавши тут підземні церква і келій, ще 12 шукачів чернечого житія, в т.ч. син найближчого до київського князя боярина Преп.
Варлаам, благодаттю Божієй що радісно проміняв мирську знатність на печеру. Призначивши його першим ігуменом обителі, Преп. Антоній покопав на північному схилі яру, що відокремлював монастир від з. Берестовий, нову печеру і усамітнився в ній. Проте, будь-яка важлива справа братія як і раніше здійснювала з благословення Преп. Антонія.
В 1051 р. Іларіон став першим російським за походженням Митрополитом Київським і всієї Русі. У залишеній Ілларіонової печерці і поселився незабаром Преп. Антоній. Поступово до нього приєдналися, викопавши тут підземні церква і келій, ще 12 шукачів чернечого житія, в т.ч. син найближчого до київського князя боярина Преп.
Варлаам, благодаттю Божієй що радісно проміняв мирську знатність на печеру. Призначивши його першим ігуменом обителі, Преп. Антоній покопав на північному …

Першого пречистого Божієй Матері Києво-печерська Лавра →

Церкви і Храми Києва - 2008 Квітень 13 →

Затиснуте високими будинками, зарите наполовину в землю, у вузькому Георгіївському провулку воно є забутим фронтоном якогось казкового палацу, основа якого з численними залами, терасами і балюстрадами знаходиться десь там, внизу, під ногами.
Ми бачимо лише завершення колон Корінфа з пишними капітелями, усічену частину невеликої арки (адже архієрей в′їжджав сюди на кареті, запряженою шестіркою коней!) і цілий сад ліпних прикрас. Але головне надбання цієї рапсодії, що окам’яніла — геральдика.
Величезний овал, що займає центр фронтону, втілює собою верховну владу, що підтверджене царською короною і двома схрещеними пальмовими гілками. А ось в ніші над входом представлений особистий герб митрополита Заборовського — палаюче серце із зображеним на нім хрестом.

Залишали автографи на стінах київських храмів і найясніші персони. Історію побудови знаменитої Андріївської церкви знають всі. Проект розробив в 1745 році придворний архітектор граф Растреллі. Будував собор архітектор Мічурін.
Але коли після екскурсії потоки туристів уздовж Андріївського спуску прямують у бік Подолу, вони, як правило, уповільнюють у підстави храму крок, щоб як слід розглянути витіюваті монограми, зображені на позолочених картушах під фронтонами. Скрізь один і той же знак — переплетені літери “Е” і “I”, що повинне означати: Єлизавета I.

Дійсно, імператриця, перебуваючи в 1744 році на берегах Дніпра, викликала тут загальний фурор. Вона пішки ходила по всіх монастирях і храмах, а за нею слідувала її численна свита. Саме Єлизавета I веліла побудувати на місці старої, зруйнованої ураганом церкви Св. Андрія Первозданного нову, кам’яну.

Інше - Залиште автограф настіні храму →